Запровадження заборони на використання мобільних телефонів у школах є однією з актуальних дискусій щодо освітньої політики в Німеччині, яка зустрічає як схвалення, так і запекле несприйняття. Критики такої заборони стверджують, що вона не лише зашкодить учням, але й нехтуватиме ширшою соціальною відповідальністю. Заборона школам використовувати мобільні телефони на уроках - це не просто заперечення цифрової реальності. Це також означає, що технологічні компанії здійснюють все більш неконтрольований вплив на учнів. Замість того, щоб навчити їх впевнено та відповідально користуватися цифровими технологіями, їх примушують до пасивної ролі, в якій вони стають просто об'єктами комерційних платформ.

Ключовою проблемою заборони мобільних телефонів є те, що вона послаблює медіа-навички як учнів, так і вчителів. У світі, що дедалі більше оцифровується, важливо, щоб молоді люди навчилися безпечно та відповідально орієнтуватися в цифровому просторі. Замість того, щоб ховати голову в пісок і вдавати, що залежність від мобільних телефонів, кібербулінг і соціальна ізоляція не мають реального впливу, шкільна система повинна вжити цілеспрямованих заходів для навчання учнів і вчителів користуванню цифровими медіа. Таке навчання медіа-навичкам допоможе учням озброїтися проти небезпек інтернету, таких як кібербулінг, а також осмислено використовувати потенціал технології.

Порівняння з "політикою з висоти пташиного польоту" аж ніяк не перебільшене. Якщо земельні парламенти в Німеччині продовжуватимуть зосереджуватися на "вирішенні" проблеми мобільних телефонів за допомогою заборон, вони не зможуть надати учням інструменти, необхідні для самостійної та безпечної діяльності в цифровому світі. Йдеться як про технічний доступ, так і про відповідальність, яка з ним пов'язана. У той час як такі платформи, як Facebook, Instagram і TikTok, продовжують зростати в популярності і характеризують цифровий простір молоді, школи залишаються бездіяльними. Відмова навчати молодь користуватися цими платформами - це втрачена можливість конструктивно вирішувати нові виклики.

Навчивши учнів впевнено захищатися від кібербулінгу та відповідально користуватися соціальними мережами, ми покращимо їхнє використання технологій, підвищимо їхню впевненість у собі та незалежність. Вони навчаться орієнтуватися між реальним і цифровим світом, не потрапляючи в пастки залежності, ізоляції чи булінгу.

Загалом, очевидно, що заборона мобільних телефонів не є вирішенням складних проблем цифрового світу. Це радше запрошення до невігластва, яке шкодить як учням, так і суспільству в цілому. Замість того, щоб ховати голову в пісок, система освіти повинна розглядати виклики цифрової трансформації як можливість активно інтегрувати медіа-навички в навчальну програму і таким чином підготувати молодь до цифрового майбутнього. Це єдиний спосіб запобігти перетворенню їх на пасажирів у подорожі цифровим світом, а не на активних і впевнених у собі співтворців.

Думки Ніко Фостіропулоса, керуючого директора освітньої компанії alfatraining.

25.03.2025

Більше статей автора:

Verbieten oder befähigen? Der falsche Weg im Umgang mit Social Media und Jugendlichen

21.07.2025

Handyverbot an Schulen – Eine Nebelkerze konservativer Bildungspolitik

19.06.2025